У цій публікації розглянемо процедури оцінки відповідності пристроїв для підіймання людей або людей і вантажів, які можуть бути віднесені до категорій машин, зазначених у пункті 17 додатка 4 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2023 р. № 880) (далі – Технічний регламент), а саме «17. Пристрої для підіймання людей або людей і вантажів, у тому числі такі, де є ризик падіння з висоти понад три метри».
Для цього скористаємося роз’ясненнями, наведеними в Настанові із застосування Директиви щодо машин 2006/42/ЄС (далі – Настанова із застосування). Видання 2.2 – жовтень 2019 (Оновлення 2-го видання) (Guide to application of the Machinery Directive 2006/42/EC. Edition 2.2 – October 2019 (Update of 2nd Edition), оскільки зазначений Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2006/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17 травня 2006 р. щодо машин, тому зазначені роз’яснення можна безпосередньо застосовувати в Україні.
Яке обладнання відноситься до Пристроїв для підіймання людей або людей і вантажів?
Відповідно до §388 (Item 17) Настанови із застосування до пристроїв для підіймання людей або людей і вантажів, зазначених у пункті 17 додатка 4 Технічного регламенту, належать такі:
а) машини, основною функцією яких є підіймання людей або людей і вантажів, такі як, наприклад:
– мобільні, щоглові або підвісні підіймальні робочі платформи, останні у нас називають приводними колисками для підіймання працівників відповідно до НПАОП 0.00-1.80-18;
– будівельні підйомники для людей або людей і вантажів;
– підіймальні пристрої, призначені для приєднання до таких машин, як крани (у НПАОП 0.00-1.80-18 їх називають кранові підйомники або ліфти для кранів) або вітрогенератори тощо, для доступу до кабіни керування чи робочих станцій;
– машини, що обслуговують стаціонарні посадкові площадки, що підпадають під дію Технічного регламенту, такі як домашні (квартирні) ліфти та підіймальні платформи, призначені для людей з обмеженою рухливістю, останні у нас відповідно до НПАОП 0.00-1.80-18 називають підіймальні платформи (вертикальні та похилі) для осіб з інвалідністю (осіб з обмеженими фізичними можливостями);
б) пристрої для підіймання людей або людей і вантажів, установлених на машинах з основними функціями, іншими ніж підіймання людей. До таких пристроїв належать, наприклад, підіймальний обслуговувальний, поста керування чи водіння на навантажувачах, на залізничному складському та розвантажувальному обладнанні, на кранах або на землерийних машинах.
Для таких пристроїв процедури оцінки відповідності – перевірка типу або оцінка цілковитого забезпечення якості – стосується відповідності пристроїв для підіймання людей, а не інших функцій машини;
в) підіймальні машини з основними функціями, іншими ніж підіймання людей, з бортовими постами керування, такі як, наприклад, обладнання наземного забезпечення літаків, пасажирські трапи для літаків, мостові прогони для доступу до кораблів і підіймальні конструкції для монтажу баштових кранів;
г) змінне обладнання для підіймання людей, таке як робочі платформи, що приєднуються (прикріплюються), наприклад, до навантажувачів зі змінним вильотом, вантажопідіймальних кранів, у тому числі мобільних кранів.
Оцінка відповідності повинна гарантувати, що збірка змінного обладнання та всіх типів основних машин, до яких його планується приєднати (прикріпити), відповідає всім відповідним суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я, наведеним у додатку 1 Технічного регламенту, включаючи вимоги розділу 6 додатка 1 Технічного регламенту («6. Додаткові суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я для запобігання специфічним небезпекам, які виникають під час підіймання людей»).
Таке змінне обладнання слід відрізняти від обладнання, яке не приєднується (прикріплюється) до підіймальних машин, а використовується виключно для підіймання людей машинами, призначеними для підіймання вантажів, яке не підпадає під дію Технічного регламенту. Про це йшлося в одній з попередніх публікацій від 25.08.2023 «Обладнання для підіймання людей і поширення на нього дії Технічного регламенту безпеки машин», розміщеній на цьому сайті на сторінці «Статті».
Вищезазначені пристрої (підпункти а-г) підпадають під дію пункту 17 додатка 4 Технічного регламенту, коли вони становлять небезпеку падіння з вертикальної висоти більше трьох метрів. Під вертикальною висотою слід розуміти вертикальну відстань між поверхнею пристрою перевезення (колиски, робочої платформи, кабіни, столу або стільця тощо), на якій утримуються люди або люди та вантажі під час підіймання та рівнем, до якого можуть впасти люди або сам пристрій перевезення (колиска, робоча платформа, кабіна, стіл або стілець тощо). Цей рівень, як правило, є рівнем землі або рівнем підлоги або поверхні, на якій передбачається встановлення або використання машини, але цей рівень може бути нижчим підлоги або рівня землі, якщо машина призначена виробником для встановлення поряд зі схилом, котлованом тощо.
Які процедури оцінки відповідності застосовуються до Пристроїв для підіймання людей або людей і вантажів?
Ураховуючи те, що пристрої для підіймання людей або людей і вантажів зазначені в додатку 4 Технічного регламенту, до них застосовуються процедури оцінки відповідності наведені у пунктах 14 і 15 Технічного регламенту, а саме:
«14. Якщо машина, зазначена у додатку 4, вироблена відповідно до національних стандартів, зазначених у пункті 11 цього Технічного регламенту, та за умови, що в таких стандартах враховано всі відповідні суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, виробник або його уповноважений представник повинен застосувати одну з таких процедур:
внутрішній контроль виробництва машин, порядок здійснення якого наведений у додатку 8;
перевірка типу, порядок проведення якої наведений у додатку 9, разом із здійсненням внутрішнього контролю виробництва машин згідно з пунктом 3 додатка 8;
цілковите забезпечення якості, порядок проведення якої наведений у додатку 10.
15. Якщо машина, зазначена у додатку 4, не була вироблена відповідно до національних стандартів, зазначених у пункті 11 цього Технічного регламенту, або лише частково відповідає таким стандартам, або в таких стандартах не враховано всі відповідні суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, або якщо не існує національного стандарту на машину, про яку йдеться, виробник або його уповноважений представник повинен застосувати одну з таких процедур:
перевірка типу, порядок проведення якої наведений у додатку 9, разом із здійсненням внутрішнього контролю виробництва машин згідно з пунктом 3 додатка 8;
цілковите забезпечення якості, порядок проведення якого наведений у додатку 10.».
Машина вироблена відповідно до національних стандартів
Звернемося до §129 Настанови із застосування, з якого можна констатувати, що пункт 14 Технічного регламенту визначає три альтернативні процедури оцінки відповідності, які можуть застосовуватися до категорій машин, перелічених у Додатку 4 Технічного регламенту, спроектованих та виготовлених відповідно до національних стандартів. Для застосування процедур, викладених у пункті 14 Технічного регламенту, мають бути виконані наступні три умови:
– відповідні машини мають входити в сферу застосування одного чи кількох національних стандартів С-типу (виняток зроблено для компонентів безпеки (пристроїв безпеки), які самостійно вводяться в обіг в межах одного або декількох національних стандартів B-типу), посилання на які були внесені до Переліку національних стандартів для цілей застосування Технічного регламенту безпеки машин (далі – Перелік національних стандартів), затвердженого наказом Мінекономіки від 14.09.2020 № 1779 (зі змінами), опублікованого 23.09.2020 на сайті Мінекономіки (https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=PerelikiNatsionalnikhStandartivPidTekhnichniReglamenti&id=fbe1ad1b-6d48-407e-a2bd-aae55f31afec&pageNumber=5);
– відповідний національний стандарт або стандарти повинні охоплювати всі суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, що застосовні до машини, як визначено оцінкою ризику. Зверніть увагу, що деякі національні стандарти не охоплюють усі суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, про це можна дізнатися або через застереження в Переліку національних стандартів, або про відповідність суттєвим вимогам буде зазначено в Додатку Z стандарту. Тому виробник повинен перевірити чи стандарт(и) охоплюють усі застосовні суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я шляхом перевірки як останньої публікації в Переліку національних стандартів, так і Додатку Z стандарту(ів). Тут слід зауважити, що багато з прийнятих методом перекладу національних стандартів, гармонізованих з європейськими стандартами, застосовують у Додатку Z різні варіанти перекладу словосполучення «Essential Requirements» – «суттєві вимоги» (як прийнято в Технічному регламенті), а перекладені як – «основні вимоги» або «головні вимоги», але в будь-якому разі слід вважати, що мова йде про «суттєві вимоги»;
– машина повинна бути спроектована та виготовлена повністю відповідно до відповідних національних стандартів.
Коли ці три умови виконуються, виробник може обрати процедуру, зазначену у пункті 14 Технічного регламенту «внутрішній контроль виробництва машин, порядок здійснення якого наведений у додатку 8 Технічного регламенту», або одну з альтернативних процедур, зазначених у пункті 14 Технічного регламенту, але вже ці процедури здійснюються за участі призначеного органу:
«перевірка типу, порядок проведення якої наведений у додатку 9, разом із здійсненням внутрішнього контролю виробництва машин згідно з пунктом 3 додатка 8 Технічного регламенту;
цілковите забезпечення якості, порядок проведення якої наведений у додатку 10 Технічного регламенту».
Процедура «внутрішній контроль виробництва машин» – оцінка відповідності внутрішнім контролем виробництва машин – ідентична процедурі, зазначеній у пункті 13 Технічного регламенту, яка застосовується до категорій машин, не перелічених у Додатку 4 Технічного регламенту.
Процедура, згадана у пункті 14 Технічного регламенту «перевірка типу», вимагає від виробника подати репрезентативну модель машин на перевірку типу призначеним органом, щоб переконатися, що вона відповідає суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я. Відповідність машин, виготовлених згодом відповідно до репрезентативної моделі, розглянутої призначеним органом, потім оцінюється самим виробником шляхом внутрішнього контролю.
Процедура, викладена у пункті 14 Технічного регламенту «цілковите забезпечення якості», вимагає від виробника цілковитого забезпечення якості, яка охоплює проектування, виготовлення, кінцевий контроль та випробування машин. Система повинна бути оцінена та схвалена призначеним органом, щоб переконатися, що вона достатня для забезпечення проектування та виготовлення машин, що відповідають застосовним суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я. Призначений орган повинен також контролювати правильність застосування цілковитого забезпечення якості.
Виробник або його уповноважений представник може подати заявку на перевірку типу моделі машини або оцінку цілковитого забезпечення якості до будь-якого призначеного органу на його вибір, за умови, що відповідному призначеному органу повідомлено про процедуру оцінки відповідності та про категорію відповідної машини. Однак, заявка на перевірку типу для даної моделі машин або заявка на оцінку даної системи цілковитого забезпечення якості може подаватися лише до одного призначеного органу.
Машина вироблена не відповідно до національних стандартів
Пункт 15 Технічного регламенту визначає дві процедури оцінки відповідності, які можуть застосовуватися до категорій машин, перелічених у Додатку 4 Технічного регламенту, коли одна або більше з трьох умов для застосування пункту 14 не виконуються. Отже, процедури, зазначені у пункті 15 Технічного регламенту, застосовуються у таких випадках:
– якщо виробник відповідної машини не застосовував або лише частково застосовував відповідні національні стандарти;
– коли відсутні національні стандарти, що охоплюють тип відповідної машини;
– якщо національні стандарти, що застосовуються виробником, не охоплюють усіх суттєвих вимог щодо безпеки та охорони здоров’я, що застосовуються до відповідної машини;
У таких випадках не можна застосовувати процедуру оцінки відповідності з внутрішнім контролем виробництва машин, і, отже, слід дотримуватися однієї з двох процедур за участю призначеного органу, а саме:
«перевірка типу, порядок проведення якої наведений у додатку 9, разом із здійсненням внутрішнього контролю виробництва машин згідно з пунктом 3 додатка 8 Технічного регламенту;
цілковите забезпечення якості, порядок проведення якої наведений у додатку 10 Технічного регламенту».
Виробник все ще може посилатися на конкретні пункти національного стандарту, щоб довести відповідність одній або декільком вимогам Технічного регламенту.
Сертифікат перевірки типу або повідомлення щодо рішення, яке схвалює систему цілковитого забезпечення якості, має видаватися призначеним органом виробнику або його уповноваженому представнику в разі позитивних результатів процедур оцінки відповідності машини.
У разі позитивних результатів процедур оцінки відповідності машини призначений орган має видати виробнику або його уповноваженому представнику сертифікат перевірки типу або повідомлення щодо рішення, яке схвалює систему цілковитого забезпечення якості.
Після проведення процедур оцінки відповідності машини виробник або його уповноважений представник відповідно до вимог пункту 7 повинні:
«скласти декларацію про відповідність, вимоги до якої зазначені у частині А додатка 2 Технічного регламенту, яка повинна супроводжувати машину;
нанести знак відповідності технічним регламентам відповідно до пункту 24 Технічного регламенту.».
Окремі рекомендації під час складання декларації про відповідність
Звернемося до §129 Настанови із застосування, який містить рекомендації під час складання декларації про відповідність, зокрема такі:
1. Для машин, що належать до однієї з категорій, перелічених у Додатку 4 Технічного регламенту, якщо виробник вирішив дотримуватись процедури перевірки типу, відомості про Призначений орган, який проводив перевірку типу, та номер сертифіката перевірки типу машини має бути зазначений у декларації про відповідність. Найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер Призначеного органу необхідно вказати, щоб можна перевірити у відповідних реєстрах.
2. Для машин, що належать до однієї з категорій, перелічених у Додатку 4 Технічного регламенту, коли виробник вирішив дотримуватись процедури цілковитого забезпечення якості, повинні бути вказані відомості про Призначений орган, який схвалив систему цілковитого забезпечення якості виробника. Найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер Призначеного органу необхідно вказати, щоб можна перевірити у відповідних реєстрах.
3. Для інформування про презумпцію відповідності, надану застосуванням національних стандартів, гармонізованих з європейськими стандартами, включеними до Переліку національних стандартів, які охоплюють усі відповідні суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, виробники можуть вказати посилання на національні стандарти, що застосовуються, в декларації про відповідність. Однак слід нагадати, що застосування національних стандартів, гармонізованих з європейськими стандартами, залишається добровільним. Тобто навіть коли дана суттєва вимога щодо безпеки та охорони здоров’я охоплюється національним стандартом, виробник машин залишається вільним застосовувати альтернативні технічні вимоги. Добровільний характер національних стандартів спрямований на те, щоб технічні стандарти не перешкоджали введенню в обіг машин, що включають інноваційні рішення.
У випадку машин, що належать до однієї з категорій, перелічених у Додатку 4 Технічного регламенту, коли виробник дотримувався процедури оцінки відповідності з внутрішнім контролем виробництва машин згідно з Додатком 8 Технічного регламенту, виробник повинен вказати посилання на національний стандарт(и), що застосовується, у декларації про відповідність, оскільки застосування національних стандартів, гармонізованих з європейськими стандартами, що охоплюють усі суттєві вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, які застосовуються до машини, є умовою для використання цієї процедури оцінки відповідності. Також слід зазначити, що в разі застосування процедури оцінки відповідності з внутрішнім контролем виробництва машин, не можна застосовувати гармонізований підхід до стандартів, якщо стандарт не охоплює всіх відповідних суттєвих вимог щодо безпеки та охорони здоров’я Технічного регламенту, а також застосовувати проекти європейських стандартів (ідентифікованих префіксом “prEN”), що не дає презумпції відповідності суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я Технічного регламенту.
Якщо посилання на національні стандарти, гармонізовані з європейськими стандартами, зазначено в декларації про відповідність, органи ринкового нагляду мають право вважати, що виробник повністю застосував вимоги стандарту. Якщо виробник не застосував усіх вимог національного стандарту, він все одно може вказати посилання на стандарт у декларації про відповідність, але в такому випадку він повинен вказати, які вимоги стандарту він застосовував чи не застосовував.
Якщо національні стандарти не використовуються чи відсутні, виробник може вказати посилання на інші технічні документи, що використовуються для проектування та виготовлення машини. Слід мати на увазі, що застосування таких документів не дає презумпції відповідності.
Якщо національні стандарти відсутні, інші технічні документи можуть надати корисні вказівки щодо застосування суттєвих вимог щодо безпеки та охорони здоров’я Технічного регламенту. Такі документи включають, наприклад, міжнародні стандарти, національні стандарти не включені до Переліку національних стандартів, проекти європейських стандартів тощо. Однак застосування таких технічних документів не дає презумпції відповідності суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров’я Технічного регламенту.